Рекомендації батькам

Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?

Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.

На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Уловлюючи в ній ритмічні елементи, завдяки їм з мішанини звуків вона виділяє окремі слова. Усього за кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.

Дослідники також відзначають тісний зв’язок лепету з ритмічними рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в ритмі рухів, але тільки-но рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного малюнка слів, їх складової структури, прискорює розвиток інших лінгвістичних здібностей, наприклад словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здатність є в психічному розвитку дитини новоутворенням універсального типу. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

Фізик Гордон Шидв з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розілили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої — роботи на комп’ютері, в третій — контрольній — групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через півроку в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялася геометричним та фізичним уявленням. Виявилося, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи. У дітей, що навчалися працювати на комп’ютері, результати були на 28% кращими від отриманих у контрольній групі. На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим кращим буде результат.

Відомо, що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загальнорозвивальні можливості може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття нею корисними й цікавими.

Найперша порада дорослим — батькам і вихователям: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти — поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте, треба і в цьому разі співати й казати малюкові: “Я співаю погано, та все одно співати так приємно. Але якби я співав (співала) краще, то було б ще веселіше та приємніше!”

Що співати? Краще — дитячі пісеньки, традиційний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть запис або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кіл

ька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова — лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіопристрій. Записуйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Використовуйте різні види сприймання музики на слух. Розрізняють три види музичного сприймання:

пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;

частково активне — малюк слухає і водночас думає про щось своє: музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті,

активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.

Дитина починає співати. Не хвилюйтеся, якщо цей момент буде дещо відстрочений. Малюк має багато разів почути ту саму пісеньку (якщо можливо, у вокальному та інструментальному варіантах), перш ніж сам її заспіває. Важливо, щоб у його пам’яті відклалося правильне звучання, інакше він не відчує відмінності між правильним варіантом та своїм власним невпевненим, з багатьма помилками виконанням. Не примушуйте дитину співати. І водночас підтримайте її, коли вона сама почне співати, заохочуйте її.

Імпровізація. Звичку до імпровізації доцільно виробляти змалечку. Не обмежуйтеся виконанням пісень, придумуйте музичні фрази, музичні інтонації самі. Не треба бути композитором, щоб скласти якийсь простий мотив. Спробуйте проспівати те, що ви маєте сказати дітям. Вони будуть у захваті; крім того, ви подасте чудовий приклад. Похваліть дитину, яка відповість вам так само. Можливо, зважаючи на те, що їй подобається ваш спів, вона не наважиться сама заспівати. Не припиняйте своїх спроб. Співайте на різні голоси, наслідуйте оперних співаків, наспівуйте колискові пісні тощо. При цьому самі складайте й римуйте слова, добирайте до них різноманітні виразні музичні інтонації. Через якийсь час дитина вибере те, що їй захочеться повторити за вами.

Складайте мелодії, які передавали б значення прикметників. Це весела гра: доберіть кілька прикметників і залежно від того, як ви сприймаєте кожний з них, складіть невеличку мелодію. Якщо в дітей виникне бажання наслідувати вас, чудово. Але нехай вони спочатку послухають. Потім змініть тактику: заспівайте щось і попросіть малят визначити — сумний це мотив чи веселий. Ось, наприклад, назвемо кілька прикметників, які можна використати у цій грі: сердитий, веселий, сумний, переляканий, швидкий, святковий тощо. Якщо ви вмієте грати, проведіть таку саму гру за допомогою музичного інструмента.

Гра “Сонячні зайчики”

Увімкніть ритмічну музику. Запропонуйте дитині узяти маленьке дзеркальце й покажіть їй, як пускати сонячного зайчика. Зайчик має стрибати в ритмі музики, що звучить. Запропонуйте малюкові потанцювати, пострибати, помахати руками в ритмі музики. Поступово він навчиться чітко координувати свої рухи, узгоджувати їхній характер, виразність з музичним ритмом.

Ритмічні диктанти

Проплескайте або простукайте руками по столу дуже простий ритм і попросіть дитину повторити його. Якщо вона помилилася, скажіть: “У тебе майже вийшло, але послухай ще раз…” Варіюйте ритми. У тому разі, коли складовою частиною ритму є пауза, відобразіть її мімікою й вимовте звук “шшш”. Руки в цей час не рухаються, бо дитина погано сприймає паузу як таку, їй потрібний певний образ паузи. Коли вона повторить ритм, попросіть її зробити це кілька разів.

Така гра корисна у випадках, коли вам треба піти з малюком туди, де він нудьгуватиме і його важко буде чимось зайняти.

Гра в запитання та відповіді

Якщо у вас розвине­ний музичний слух, то на початку музичної фрази ви можете визначити, як вона має закінчитися. Поставте дитині музичне запитання, тобто проспівайте їй фрагмент мелодії, який потребує продовження. Покажіть малюкові, як ви самі відповіли б на таке запитання. Щоб він краще вас зрозумів, придумайте слова, текст до цієї музичної фрази, наприклад: “Як справи? — Спасибі, добре”, або: “Де светр? — У мене в кімнаті, у шафі”.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає неправильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

Спів по черзі

Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти. Тих, хто співає, може бути двоє або більше. Ви без попередження вказуєте на того, хто повинен розпочинати, спів. При цьому попередній співак має замовкнути, оскільки пісню продовжує інший, і так до її закінчення. Таку гру можна провести з ритмом, який ви по черзі вистукуєте разом з дитиною.

Голосові вправи

Зобразіть звук сирени, тобто на одному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапазону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте дитині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає — знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся ролями: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, заводський гудок, сирену поліцейської машини тощо. Зрештою, звук сирени можна придумати самостійно.

Домашній театр

Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга — грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні тощо.

Не розбуди ляльку

Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Голоси різного тембру

Поговоріть з дітьми на цю тему. Коли звучить по радіо пісня, запитайте, що вони думають про голос співака, чи подобається, чи схожий цей голос на ваш, у чому відмінність тощо. Порівнюйте голоси різних співаків. Хай діти знають про різні тембри голосу й відчувають їх.

Коментуйте відповіді малюка і відзначайте правильні. Важливо, щоб дитина знала: їй щось вдається і ви це помічаєте.

(Інформація з інтернет ресурсів)

Залиште свій коментар