Вже тривалий час ми знаходимося у вимушеній самоізоляції через карантин. Майже весь свій час проводимо вдома, позбавлені своїх звичних справ і розваг, обмежені у просторі та виборі занять; живемо в інформаційному потоці, переповненому негативними новинами і прогнозами, пов`язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і кожного дня залишатись у ресурсному стані?
Ми всі різні. У кожного із нас своя картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, різні темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях, різні стратегії подолання цих ситуацій. І всі ці способи і стратегії мають право на існування, якщо є для Вас дієвими і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. А, отже, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного свій, індивідуальний.
Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам.

– Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.
– Зверніть увагу на свій стан (і фізичний і психологічний).
Чи Ви «в нормі»? Чи можете якось покращити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутися за цією допомогою?
– Будьте «тут і тепер», в реальному місці, в реальних обставинах. Почніть помічати, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює стан тривоги, а що – заспокоює.
– Запитуйте себе про те, що Ви можете змінити, а що потрібно просто прийняти. Дійте відповідно.
– Продумайте режим дня, складіть чіткій план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь запланованого. Зберігайте звичні ритуали. Це Вас зорганізує і надасть впевненості у діях.
– Їсти і спати краще в один час. Звертайте увагу на процес їжі, не відволікайтеся. Харчуйтесь регулярно, їжте здорову їжу. Пийте достатньо води. Намагайтеся висипатися. Слідкуйте за гігієною сну.
– Знаходьте час для рухової активності.
– Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, мисліть критично.
– Проаналізуйте свої потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна реалізувати Ваші потреби? Дбайте про задоволення свої першочергових потреб і потреб Ваших близьких!
– Розподіліть домашні обов’язки.
– Складіть кризовий план. Зараз багато людей переживають через те, що у них обмежились джерела доходів. Це, звісно, додає зайвих хвилювань. Тому, добре було б розписати витрати, визначити, що потрібно купувати в першу чергу, а що може і зачекати. Лишіть резервний запас на непередбачувані витрати.
ü Відмовтеся від тотального контролю. Це невротизує і складно здійснюється в нестабільних обставинах.
– Організуйте особистий простір для кожного, поважайте його і не порушуйте. (Кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з самим собою».) Виділяйте час «тільки для себе». В цей час робіть те, що дарує вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).
– Піклуйтесь про себе.
– Говоріть і приймайте слова підтримки.
– Пам’ятайте про цінності, що надають сенс Вашому життю. Визначте і усвідомте, що у Вашому житті є важливим, а що не має важливого значення і вибудовуйте своє повсякдення згідно цих пріоритетів.
– Приділяйте увагу своїм почуттям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.
– Не тримайте все у собі. За можливості діліться своїми думками і емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати. (Дуже добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування.)
– Не відмовлятися від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.
– Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Зловіть свою хвилю!».
– Шукайте і давайте підтримку.
– Шукайте себе! Карантин – прекрасна можливість саморозвитку, самоактуалізації. Цією можливістю потрібно користуватись.
– Радійте навіть малим досягненням. Бути вдячними собі та іншим.
– Не намагайтесь докорінно змінити своє життя згідно чужих рекомендацій, живіть у ритмі природному для Вас і вашої психіки.
– Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес і напругу. Користуйтесь цим. Взагалі, позитивне налаштування дуже важливе, як під час карантину, так і у будь-який інший час.
Самодопомога при стресі:
Основний зміст самодопомоги при стресі полягає у розумінні необхідності відновлюватися.
– Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.
– Займіть себе чимось. Будь – яка діяльність – хороший спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.
– Подивіться на ситуацію під іншим кутом зору, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет – ресурси, а зараз маєте можливість реалізувати ці плани; дуже багато часу витрачаєте на таку роботу – проте, саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома із своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!
– Створіть список стресорів. До прикладу: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» абощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Хороші згадки можуть знімати напруженість.
– Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди Вам доступні.
– Згадайте або уявіть безпечне місце, у якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно і у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки і запахи, відчуття на шкірі і в тілі. Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця… Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час, за потреби.
Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вашій психіці, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.

Стреси у нашому житті відбуваються спонтанно і неочікувано. Але ми здатні справлятися із стресовими ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у себе!
Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.
Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!

ПОРАДИ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ З АДАПТАЦІЄЮ ДО РЕАЛІЙ УКРАЇНСЬКОГО КАРАНТИНУ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ

З кожним днем кількість випадків COVID-19 збільшується, психологи пропонують способи, як відокремити себе від інших та продовжувати отримувати необхідну соціальну підтримку. По всьому світу державні служби просять людей, які захворіли або мали контакт з тими, хто захворів застосовувати заходи соціального дистанціювання, карантин або ізоляцію, щоб уповільнити поширення хвороби.

Соціальна дистанція передбачає тримати безпечну відстань (близько 2 метрів) від інших та уникати масових зборів та заходів, таких як відвідування дитячих садків, шкіл, церков, концертних залів та громадського транспорту. На жаль, в українських реаліях не всі люди дотримуються дистанції та використовують цей час для зустрічей із друзями, пікніків та спільного дозвілля. Спілкуючись у близькому контакті з іншими, ви можете наражати на небезпеку себе та своїх рідних, які входять до груп ризику. Тож карантин – це час проявити власну соціальну відповідальність.

Карантин у медичному тлумаченні передбачає уникнення контакту з іншими, якщо людина мала контакт з особою, яка мала підозру на коронавірус або мала підтверджений факт хвороби для того, щоб мати можливість поспостерігати чи захворіє вона у майбутньому і як протікатиме її хвороба.

Ізоляція передбачає відокремлення від осіб, які мали потенційний контакт із COVID-19, щоб запобігти їх поширенню на інших.

Проведення днів або тижнів вдома з обмеженими ресурсами, зниженою активністю та соціальними контактами може вплинути на психічне самопочуття. Хоча контрольованих досліджень щодо втручань для зменшення психологічних ризиків карантину та ізоляції не вистачає, психологи встановили найкращі практики для покращення вашого стану у цих умовах.

Ось короткий опис досліджень щодо соціального дистанціювання, карантину та ізоляції, а також рекомендації щодо того, як люди можуть допомогти собі, якщо їх попросять вжити таких заходів.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ?

Люди, яких попросили залишитися вдома через хворобу, ризик зараження або активне поширення COVID-19 у спільноті, ймовірно, будуть відсторонені від їх звичайних активностей щонайменше протягом двох тижнів, саме цей термін є часом інкубації вірусу.

Загальні джерела стресу в цей період включають зниження основних видів діяльності, зменшення сенсорних стимулів та соціального залучення; фінансове напруження від неможливості працювати; і відсутність доступу до типових стратегій подолання стресу, таких як відвідування спортзалу, релігійних служб тощо.

Дослідження психологів встановили, що в період соціального відставання, карантину чи ізоляції ви можете зазнати:

Страх і тривога
Ви можете відчувати занепокоєння або турбуватися про себе чи членів сім’ї, які мали контакт з COVID-19 або поширили його на інших. Також занепокоєння може виникати з приводу наявності їжі та особистих речей, організації відпустки або виконання обов’язків по догляду за сім’єю. У деяких людей можуть виникнути проблеми зі сном або зосередженням уваги на щоденних завданнях.

✅✅Депресія та нудьга
Перерва на роботі та в інших важливих заходах, зміна планів порушує ваш розпорядок дня і може спричинити розпач або зниження настрою. Тривалі періоди часу, проведеного вдома, також можуть викликати нудьгу та самотність.

✅✅✅Гнів, розчарування чи дратівливість
Втрата особистої свободи дій, а часом й інформаційної, пов’язана з ізоляцією та карантином, часто може викликати емоції розчарування. Ви також можете відчути гнів або обурення стосовно тих, хто видав карантинний або ізоляційний наказ, або якщо ви відчуваєте, що заразилися вірусом через необережність іншої людини.

✅✅✅✅Стигматизація
Якщо ви хворі або контактували з кимось, хто має COVID-19, ви можете відчути стигматизацію від інших, які бояться, що вони можуть захворіти, якщо будуть взаємодіяти з вами.

ХТО ВХОДИТЬ У ГРУПУ ВРАЗЛИВОГО НАСЕЛЕННЯ?

У літніх людей, у людей з існуючими проблемами з психічним здоров’ям та медичних працівників, які допомагають реагувати на коронавірус, може виникнути підвищений ризик пережити психологічні проблеми, коли вони вимушені зберігати соціальну дистанцію, карантин або ізоляцію. Люди з обмеженими можливостями, які потребують спеціалізованих дієт, медичних препаратів, допомоги доглядачів, також піддаються ризику психологічних проблем під час пандемії через посилення труднощів в отриманні необхідної допомоги.

ЯК ВПОРАТИСЯ?

На щастя, психологічні дослідження також вказують на способи управління цими непростими ситуаціями.

🔖Перш ніж прийняти рішення про соціальне дистанціювання, карантин або ізоляцію, експерти рекомендують запланувати заздалегідь, як би ви могли б провести свій час, до кого можна звернутися за потреби за психосоціальною підтримкою і як ви можете вирішити будь-які потреби фізичного чи психічного здоров’я у вас чи вашої родини. Якщо ви знаєте людей, яким потрібна допомога в налагодженні нових шляхів підтримки та піклування про себе (люди з інвалідністю, літні та самотні люди, особи, які мають проблеми з психічним здоров’ям) – запропонуйте їм свою допомогу. Можливо їм потрібна логістична підтримка або інформаційна підтримка, втім дотримуйтеся усіх гігієнічних вимог аби убезпечити одне одного.

🔖Обмежте споживання новин надійними джерелами
Важливо отримувати точну та своєчасну інформацію про охорону здоров’я щодо пандемії COVID-19, але масована інформаційна атака та вал ненадійної інформації в засобах масової інформації може призвести до посилення почуття страху та тривоги. Психологи рекомендують обмежувати час, проведений у новинах та соціальних медіа та міксувати його з іншими видами діяльності, не пов’язаними з карантином чи ізоляцією, такими як читання, прослуховування музики чи вивчення нової мови. Надійні джерела такі як інформаційні ресурси Всесвітньої організації охорони здоров’я, Центру по контролю та профілактиці захворювань США, Міністерства охорони здоров’я України – ідеальні джерела інформації про вірус. Зауважте, що новини та ток-шоу часто можуть роздмухувати паніку. Оперуйте цифрами, перевіряйте інформацію та ставтеся критично до джерел з яких до вас доходять данні.

🔖Створюйте та дотримуйтесь розпорядку дня
Дотримання розпорядку дня може допомогти дорослим та дітям зберегти почуття впорядкованості та мети у своєму житті, незважаючи на новизну ізоляції та карантину. Намагайтеся включити регулярні щоденні заходи, такі як робота, вправи чи навчання, навіть якщо вони повинні виконуватися віддалено. За необхідності інтегруйте інші здорові розваги.

🔖Залишайтеся практично на зв’язку з іншими
Ваша взаємодія віч-на-віч може бути обмеженою, але психологи пропонують використовувати телефонні дзвінки, текстові повідомлення, відео-чат та соціальні мережі для доступу до мереж соціальної підтримки. Якщо вам стає сумно або тривожно, використовуйте ці розмови як можливість обговорити свій досвід і пов’язані емоції. Покладатися на домашніх тварин для емоційної підтримки – це ще один спосіб бути із кимось в контакті. Якщо ви живете із домашнім улюбленцем, то прямо зараз почухайте його за вушком). Втім до контактів із тваринами також потрібно ставитися з обачністю та вживати усіх необхідних гігієнічних процедур аби убезпечити себе та пухнастого друга.

🔖Ведіть здоровий спосіб життя
Висипайтеся, добре харчуйтеся та займайтеся фізичними вправами у вашому домі, якщо ви маєте для цього можливості. Якщо не маєте – створіть їх. Намагайтеся уникати вживання алкоголю чи наркотиків як способу впоратися зі стресами ізоляції та карантину. При необхідності розгляньте дистанційні варіанти психотерапії. Якщо у вас вже є психолог, зверніться до нього, щоб дізнатися, чи можете ви продовжувати сеанси, використовуючи телефонний зв’язок чи відео-месенжери. Зверніть увагу, що сьогодні велика кількість українських психологів організовують консультації за пожертви або створюють групи взаємної підтримки за символічну плату.

🔖Використовуйте психологічні стратегії для управління стресом і залишайтеся позитивними
Реалістично оцініть міру вашого занепокоєння та будьте реалістичними у оцінці вашого стану. Наскільки ваші ресурси дозволяють вам впоратися? Не панікуйте, а зосередьтесь на тому, що ви можете зробити, і прийміть те, чого ви не можете змінити. Один із способів зробити це – вести щоденний журнал подяки. Ви також можете завантажити додатки для смартфонів, які допомагають розслаблятися. Зосередження уваги на альтруїстичних причинах соціального дистанціювання, карантину чи ізоляції також може допомогти пом’якшити психологічний дискомфорт, пов’язаний із ізоляцією.

‼️ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО, ВЖИВАЮЧИ ТАКИХ ЗАХОДІВ, ВИ ЗМЕНШУЄТЕ МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕДАЧІ COVID-19 ТА ЗАХИЩАЄТЕ ТИХ, ХТО НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВИЙ ‼️

ВАЖЛИВО!

Якщо ви відчуваєте тривогу щодо епідеміологічної ситуації, що склалася у світі, прочитайте, будь ласка, наступні рекомендації.

Як знизити свою тривогу в умовах пандемії?

– Перш за все важливо зізнатися собі у тому, що ви тривожитесь.
🆗ЦЕ НОРМАЛЬНО🆗
Ситуація справді неприємна, тому тривожитися цілком природно. Але важливо, щоб тривога не переростала в паніку

– Окресліть сфери впливу
Тобто, є сфери на які ми можемо вплинути і сфери, на які ми вплинути не можемо:

❌НЕ МОЖЕМО❌
На обстановку в світі, на інших людей
➡️Із цим потрібно змиритися

✅МОЖЕМО✅
На наше здоров’я
➡️Тому ми можемо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і побути вдома на час карантину

– Керуватися фактами, а не фантазіями
НЕ “ми всі помремо”, а конкретними цифрами про те, хто серед наших близьких хворіє, а хто здоровий

– Припинити постійно моніторити новини
Звісно, якщо ви не працюєте в ЗМІ.
Зовсім виключатися з інформаційного поля не потрібно, але варто його мінімізувати

– Спробуйте знайти плюси і провести час карантину із користю:
📖читати
📽дивитися фільми
🤓навчатися чомусь новому
👥спілкуватися із близькими

– З тривожністю допомагають впоратися фізичні вправи:
присідання, ходьба на місці, йога

– Планування часу
Тривогу знижує відчуття контролю. Тому невеличкий план на день допоможе вам знизити рівень тривожності

– Поговоріть із близькими
В такій ситуації допоможе розділення почуттів, оскільки більшість зараз знаходиться вдома і більшість тривожиться.
Поговоріть із сім’єю, зателефонуйте другові.
Розділивши переживання можна допомогти одне одному.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це “Новій українській школі” розповіла дитяча психологиня Світлана Ройз

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ


1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

3. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.

4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”.

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

Долаємо хвилювання конструктивно

Це завдання пропонує дитині конструктивний підхід до подолання хвилювання. Завдяки йому вона зможе проаналізувати причини, що змушують її хвилюватись, і свої подальші дії, що допоможуть вирішити стресову ситуацію й, відповідно, заспокоїтись, або ж, навпаки, прийняти її за неможливості щось змінити і, знову ж таки, заспокоїтись. Завдання розраховане на три різні випадки хвилювання.

“Прочитали в інтернеті, що буде…”
Занурення в стрічку новин та повідомлення по телебаченню можуть посилювати тривогу, страх та паніку. У такій стресовій ситуації важливо дбати про психічне здоров’я.

Яке рішення?
🔸 Дотримуйтеся дозованого споживання інформації.
🔸 Користуйтеся лише надійними джерелами. Наприклад:
сайт МОЗ https://moz.gov.ua/
ВООЗ https://www.who.int/home
НСЗУ https://nszu.gov.ua/
Центр громадського здоров’я https://phc.org.ua/
🔸 Досліджуйте факти, а не чутки.

І пам’ятайте, що дотримання розпорядку дня та “інформаційна гігієна” сприяють зниженню тривоги та паніки.

Бережіть себе 🧡

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ЯКЩО ДИТИНА СТИКНУЛАСЯ ІЗ СТРЕСОМ ПІД ЧАС СПАЛАХУ КОРОНАВІРУСУ

Спокійно та зрозуміло розповідайте дітям про ситуацію.
Уникайте спекуляцій та поширення чуток або неперевіреної інформації в присутності дітей.

Діти можуть реагувати на складну та неспокійну ситуацію по-різному:
☑ виказувати надмірну залежність від батьків чи педагогів;
☑ відчувати занепокоєння, ставати замкнутими,
☑ почуватися сердитими або надто збудженими;
☑ бачити кошмари уві сні;
☑ піддаватися частим змінам настрою;
☑ мати епізоди нетримання сечі тощо.

Діти зазвичай відчувають полегшення, якщо можуть висловити своє відчуття тривоги в безпечному і сприятливому середовищі та отримати підтримку і розуміння. Кожна дитина виражає емоції по-своєму. Іноді залучення до творчих активностей, наприклад, ігрових завдань та малювання, можуть допомогти дитині розкритися. Допомагайте дітям знаходити позитивні способи висловлення тривожних відчуттів: гніву, страху, смутку.

Піклуйтеся про те, щоб дитина відчувала в цей час підвищену турботу. Діти потребують набагато більше уваги та любові дорослих під час кризових ситуацій.
Пам’ятайте, що діти часто копіюють емоційні реакції дорослого, який є для них авторитетом. Тому те, як дорослі реагують на кризу, дуже важливо.

Необхідно, щоб самі дорослі добре керували своїми емоціями ❗ та залишалися спокійними, прислухалися до проблем дітей, говорили з ними в доброзичливому тоні та заспокоювали їх. Залежно від віку дитини, заохочуйте батьків чи опікунів частіше обіймати дітей та повторювати дітям, що вони їх люблять і пишаються ними. Тоді діти почуватимуться краще і безпечніше.

Створюйте для дітей більше можливостей гратися та відпочивати.

Максимально уникайте розлуки дітей з їх рідними. Якщо дитину потрібно відокремити від батьків або опікунів, – упевніться, що буде надана відповідна альтернативна допомога та соціальний працівник або інша відповідальна особа, яка регулярно слідкуватиме за дитиною. Надайте дитині можливість регулярно контактувати з батьками та родиною (наприклад, по телефону, за допомогою відеодзвінків). Дитина має бути забезпечена всіма заходами захисту та безпеки.

Дотримуйтесь регулярних щоденних процедур і розпорядку дня та допомагайте створювати нові рутинні правила в нових обставинах, включаючи навчання, гру та відпочинок. Якщо можливо, забезпечуйте відвідування закладів освіти, можливості для навчання чи іншої щоденної діяльності, яка не загрожує дітям та не суперечить заходам, які впроваджує система охорони здоров’я. Діти мають продовжувати відвідувати школу, якщо це не загрожує їх здоров’ю.

Чесно розкажіть дітям про те, що відбувається, та як зменшити ризик зараження і залишатися в безпеці, зрозумілими для дитини словами, залежно від віку та особливостей особистості. При цьому намагайтеся робити це спокійно. Продемонструйте дітям, як вони можуть захистити себе (наприклад, покажіть, що мається на увазі під поняттям «ефективне» миття рук).

Надання підтримки дорослим, вихователям, які займаються з дітьми під час ізоляції вдома або на карантині – теж надзвичайно важлива складова. Під час заняття з дітьми вони повинні ознайомити їх з інформацією про вірус, а також підтримувати активність дітей.

Це можна робити у вигляді:

ритмічних ігор;
миття рук в ігровій формі;
перетворення прибирання та дезінфекції будинку у веселу гру;
малювання вірусів, мікробів, які потім будуть розфарбовані дітьми;
ознайомлення дітей із захисними індивідуальними засобами, щоб вони не лякалися, якщо необхідно буде їх використовувати;
в цікавій формі показати, як організм захищається від вірусів.

Ми впораємось!

Якщо ж Вам важко справлятися самостійно, напишіть на електронну адресу m_kyiv26@ukr.net і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.


Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких!

За матеріалами
Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

Спокій VS тривожність: як обрати правильну

стратегію у період карантину

Не дайте тривозі змоги заволодіти вами

Заздалегідь продумана послідовність дій має знизити тривогу. Якщо цього не відбувається і тривожний настрій починає позначатися на взаєминах із близькими людьми — з’являється дратівливість, погіршуються сон і апетит — зверніться по допомогу до психолога чи психотерапевта. Поліпшити тривожний стан можна завдяки фізичним та дихальним вправам, йозі, медитації. Щоб опанувати ці заняття, скористайтеся онлайн-уроками. Також підійдуть усі методи розслаблення, якими ви користувалися в звичайних умовах. Наразі приділіть їм більше уваги і зробіть їх щоденним ритуалом.

Порозумійтеся із рідними

Якщо ви залишилися вдома всією сім’єю, чимало залежить від ваших взаємин. Якщо раніше у вашій родині були якісь непорозуміння, які нівелювало те, що ви бачилися із рідними лише вранці та ввечері після роботи, то тепер саме час перевірити ваші взаємини на міцність.
Сім’я — це команда. Важливо розуміти, які спільні цілі є у вашої сім’ї і що ви можете зробити разом, аби їх досягнути.

Якщо обом батькам потрібно працювати з дому, можна мінятися: хтось працює в першій половині дня, хтось — у другій. Тривалі прогулянки в максимально безлюдному місці врятують всіх: діти будуть задоволені, батьки відпочинуть. Потрібно діяти як єдиний організм.

Зберігайте особистий простір

Якщо в сім’ї є зовсім маленькі діти, єдина можливість побути на самоті — йти на якийсь час із дому. Якщо ваші діти відносно дорослі, домовтеся з ними: «Годину ми проводимо час поодинці, бо людям потрібен вільний простір».
Єдиний спосіб зберегти/обстояти особистий простір — вести розмову й домовлятися. Інакше ніяк.

Не панікуйте завчасно й дотримуйтеся простого плану дій

Складність полягає у тому, що ніхто не знає, коли ситуація зміниться.

Кожен зможе вигадати апокаліптичний сценарій. Однак найліпше — розв’язувати проблеми в міру того, як вони виникають, і думати про конкретний момент.

У період невизначеності людині потрібна якась конкретика. Наявність плану та звичних ритуалів знижує тривожність.

Створіть для себе список подальших дій: простих, доступних вам справжніх справ. Не потрібно нічого глобального. Зараз не час для рекордів. Варто знизити планку і вимоги до себе. Звісно, ситуація непроста, але бути спокійним точно можна.

Знайдіть опору

У кризовій ситуації важливо створити собі максимально чітку структуру життя, на яку можна спертися. Кожен реагує на стрес по-різному. А тому поспостерігайте за собою і з’ясуйте: із вами усе гаразд чи, навпаки, ви потребуєте підтримки друзів або допомоги фахівця. Також спробуйте визначити межу, коли ситуацією керуєте ви, а коли — ваша тривога. Наприклад, якщо миття рук стає нав’язливою ідеєю і через це у вас тріскається шкіра, однак ви продовжуєте проводити біля раковини по 20 хв, зверніться до психолога.

За матеріалами Людмили Терещенко,
старшого наукового співробітника Інституту психології
імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук

І на додачу!

Залиште свій коментар