1. Очікуйте на повагу. Як би це дивно не звучало, але ми починаємо навчати малюків гарним манерам ще від їх народження. Просто ніхто це так не називає. Фундаментом усіх гарних звичок є повага до інших людей, а також уважність до них. Уважність до людських переживань, почуттів є однією із найцінніших якостей, яку ви можете прищепити до своєї дитини — і вона починається в дитинстві. Уважний до інших малюк, стане ввічливою дитиною та добре вихованою людиною. Його ввічливість буде більш чесною та більш щирою, ніж усе, що він міг би дізнатися з книги етикету. До того ж, в останні роки стало соціально правильним навчати дітей «упертості». Бути упертим, наполегливим — це добре, за умови, що цу не перевищує ввічливості та гарних манер.
2. Вчіть ввічливим словам ізсамого малечку. Навіть дворічні діти можуть навчитися говорити «будь ласка» та «дякую». Навіть якщо вони ще не розуміють важливості цих слів, малюки роблять висновок, що на «будь ласка» можна отримати те, чого хочеш, а на «дякую» закінчити цю взаємодію. За будь-якого випадку, ви вже закладете в активний словник дитини ці слова, а вже пізніше, вона зможе зрозуміти, коли їх використовувати та яку реакцію вони викликають. Коли ви просите свого малюка щось дати вам, почніть прохання зі слів «будь ласка» і закінчіть словом «дякую». Ще до того, як дитина зрозуміє значення цих слів, вона дізнається, що вони важливі, оскільки мама і тато користуються ними дуже часто, до того ж, вони мають такі хороші вирази на їхніх обличчях, коли говорять ці слова. Діти повторюють їх і розуміють користь цих слів задовго до того, як починають розуміти їхнє значення.
3. Моделюйте манери. Від двох до чотирьох років, дитина говорить те, що чує. Дозвольте малюку почути багато «будь ласка», «дякую», «ласкаво просимо» та «вибачте», коли взаємодієте із людьми протягом усього дня. Звертайтеся до своєї малечі із тією ж ввічливістю, яку проявляєте до дорослих. Дозвольте малюкам відчувати ввічливість у ​​розмові.
4. Навчіть звертатися наім’я. Пам’ятайте завжди звертатися до свого оточення та малюка на ім’я. Діти наслідуватимуть таку манеру спілкування і почнуть звертатися до вас за допомогою слів «мамо», «тату», а до інших — на ім’я. Малюк обов’язково зробить цю звичку частиною свого соціального я. Звісно, що може статися так, що дитина буде використовувати ввічливі слова, аби отримати вигоду, тому важливо пояснити їй, що вона не може отримати все, чого бажає лише використовуючи «будь ласка», «дякую» та звертання на ім’я.
5. Висловлюйте вдячність дитині. Долучайте малюка до дорослих справ, особливо якщо у цей момент більше немає інших дітей. Коли ви та ваша дитина знаходитесь в натовпі здебільшого дорослих, підтримувати зв’язок із малюком значно складніше. Навіть дитина, яка, як правило, добре поводиться, зробить якусь неприємність, аби лише привернути до себе увагу. Зважайте на те, що малеча лише вчиться гарним манерам, а тому звертати на неї увагу та визнавати її присутність просто необхідно, щоб дати їй відчути себе справді потрібною та бажаною. Залишайтеся у гарних відносинах із вашою дитиною і у ситуаціях, які ставлять її під загрозу небажаної поведінки. Під час візиту до інших дорослих, тримайте дитину фізично близько до себе (або самі будьте поруч неї) і підтримуйте постійний словесний і зоровий контакт. Допоможіть малюку відчувати себе частиною дійства, щоб він менше нудьгував і не створював неприємності.
6. Не нав’язуйте манери. Мова — це вміння, яким насолоджуються, а не до якого примушують. Хоча це нормально зрідка змушувати малюка сказати: «будь ласка», перш ніж дати йому те, чого він просить, однак пам’ятайте, що це не хатня тваринка, яка має робити все лише із допомогою «магічного слова». Дитина може втомитися від усіх цих ввічливих слів ще до того, як навчиться розуміти їхнє значення. Коли ви нагадуєте дитині казати «будь ласка», пояснюйте це можливістю зробити вам щось приємне, а не вимогою для отримання того, чого вона хоче. І переконайтесь, що і від вас вона чує достатньо приємних, ввічливих слів. Повертайте ввічливість, поки ви робите це, малюк сприймає цю ідею швидше.
7. Виправте ввічливо. Перше, що треба зрозуміти — дитині необхідно пояснювати усе повільно та без зайвої знервованості. Коли малюк робить якусь помилку, не бентежтесь та не кричіть на нього. Замість цього краще зробити свій голос спокійним та дивитися дитині прямо в очі і, за можливості, покласти руку на плече під час розмови. Ці жести вказують на те, що ви виправляєте дитину, тому що дійсно турбуєтесь, а не тому що не здатні тримати себе під контролем. Ввічливість показує малюку, що ви цінуєте його, і хочете, щоб він навчався зі своїх помилок. І він обов’язково буде дослухатися до вас. Взагалі, ви коли-небудь замислювалися, чому деякі діти настільки ввічливі? Головна причина полягає в тому, що вони виховуються в середовищі, що очікує хороших манер. Одного разу я бачила, як одна сім’я заселялася у готель. Батько подивився на двох своїх синів, віком від п’яти до семи років і сказав: «Тепер хлопці тримають двері для дами», — як вони і зробили. Я запитала його, чому його діти були такими доброзичливими. Він відповів: «Ми чекаємо цього». Ось такі поради, щоб дітки росли чемними та ввічливими. Будьте гарним прикладом для власних малюків та пам’ятайте, що людину формують манери.

Залиште свій коментар