Хотілося б зупинитися на ще одному аспекті розвитку дітей, який тісно пов’язаний з розвитком пам’яті.

Як свідчить досвід, чимало дошкільників недостатньо володіють діалогічним та монологічним мовленням. У них не сформовані навички та вміння розгорнутого, послідовного, логічного зв’язного мовлення, вони не виявляють творчості в різних видах мовленнєвої діяльності, їм складно висловлюватись.

Головний інструмент людського розуму — де пам’ять. Вона забезпечує зв’язок минулого із сьогоденням та майбутнім, збереження попередньо набутого досвіду, завдяки чому ми маємо змогу повторно й неодноразово його використовувати. Пам’ять є природженою людською здатністю, та, незважаючи на це, зміцнювати й розвивати її, керувати процесами запам’ятовування людина намагається впродовж усього життя.

Особливо важливо навчити раціонально використовувати можливості своєї пам’яті майбутніх школярів. Адже щодня на уроках та під час розв’язання домашніх завдань їм доведеться оперативно засвоювати значну кількість різнобічної інформації. Звісно, можна спонукати дітей до механічного запам’ятовування інформації. Однак зауважте, що, вивчивши в такий спосіб значний об’єм інформації, ваш школяр виснажиться не лише фізично, а й психологічно. Тож значно доцільніше змалку вправляти дитину в застосуванні альтернативних методів засвоєння потрібної інформації, зокрема — різноманітних прийомів мнемотехніки. Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам’ятовування перетвориться для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовуватиметься в пам’ять. Розглянемо коротко окремі мнемотехнічні прийоми.

Асоціація – в перекладі означає зв’язок. Коли ми чуємо слово, звук, бачимо колір, відчуваємо щось на дотик, смак, то в нашій уяві виникає зв’язок (цих слів, звуків, дотиків) з іншими, які зустрічалися в нашому житті. Як правило, ці слова знаходяться в довготривалій активній пам’яті. Тому зв’язок з цими словами забезпечує кращий спосіб зберігання та відтворювання інформації. Незвичайні, яскраві, емоційні асоціації в кілька разів покращують відтворення потрібної інформації. Сформувати навики до асоціативного мислення – це означає покращити мнемічні здібності мислення. Багатьом людям взагалі важко зрозуміти, що таке асоціація і навщо вона потрібна. Тому ми з дітьми награємо в таку веселу та просту гру «Уявляйко». Основа цієї гри – дати чітке розуміння та дію асоціації. Наприклад, дуже важко собі уявити Діда Мороза без Снігурки, День народження без подарунків, нареченої без весільного вбрання, Гаррі Поттера без чарівної палички. І в багатьох людей при слові море – одразу виникає образ хвилі, пісок, вітер, мушлі, корабель, риби, чайка, водорості. При слові літо – найбільш яскравими асоціаціями є: сонечко, канікули, відпочинок, море, пляж . Але в кожного можуть виникати і свої оригінальні асоціації, пов’язані з власним емоційним досвідом, який найбільш сильно закарбувався в свідомості.

Вихователь називає перше слово Ґудзик і пропонує присутнім назвати слово, яке якимось чином пов’язане з названим словом.

Дехто називає голка, нитка, кишеня, пальто, швачка тощо. Зупиняючись на одному з варіантів, наприклад швачка,вихователь пропонує назвати наступне – жінка, швейна фабрика, швейна машинка, мати, бабуся тощо. Вибирається слово, яке найчастіше вживається, наприклад, бабуся. Після цього учасники називають наступні асоціації: село, пироги, казки, окуляри, тощо. Рядок асоціацій доводимо до 25 слів,

Як правило, відтворюють без проблем всі слова, які вони яскраво уявили.

Утворюючи асоціації помічаємо, що деякі з них схожі,тобто асоціації можна поділити на декілька видів:

За формою (голка – їжачок, гребінець, сірники, шпилька);

За кольором (огірок – крокодил, листочок, кактус);

За розміром (миша-ґудзик, дірка, курча)

За дією (м’ясорубка – педалі, карусель);

Логічні асоціації (зима – сніг, сніговик, Новий Рік);

Загальноприйняті (Дід Мороз – Снігуронька, День народження

подарунок, 8-березня – квіти);

За співзвучністю (каша – Саша, Маша, один-млин,Аладин.

Складання розповіді з використанням прийому «колаж»

Колаж — це один зі способів мнемотехніки для подання інформації. Слово «колаж» французькою означає «наклеювання». Спосіб колажування цікавий старшим дошкільникам. Вони мають певний досвід виготовлення колажів під час продуктивної діяльності: малювання, художньої праці, аплікації з різних матеріалів тощо. Тож цей спосіб діти легко засвоюють. Вони із задоволенням вигадують казку чи розповідь і роблять колаж замість ілюстрацій. Це дає змогу сконцентрувати на одному аркуші весь сюжет, створити план того, про що дитина розповідатиме. Під час роботи над створенням колажу в дитини виникають асоціативні зв’язки між предметами, картинками, що відтак допомагає їй побудувати послідовну й логічну розповідь. Цей вид роботи сприяє розвитку пам’яті, образного мислення і, звісно, монологічного мовлення.

Використання прийому «колаж» для навчання дітей розповідання потребує певної послідовності. Пропонуємо вашій увазі покроковий алгоритм цієї роботи:

Крок 1. Оберіть тему, яку будете розкривати. Центральним образом має бути картинка чи літера, що відповідатиме обраній темі.

Крок 2. Доберіть картинки (образи), які розкриватимуть певну частину теми. Кількість картинок може відрізнятися залежно від кількості інформації.

Крок 3. Розповідь потрібно розпочинати, спираючись на центральний образ та поступово переходячи від першої картинки, позначеної стрілочкою або цифрами, до наступних.

Крок 4. Якщо в дитини виникають труднощі з використанням у розповіді певного образу через неточність асоціативних зв’язків, доповніть картинку.

Крок 5. Запропонуйте дитині повтори розповісти за уточненими картинками.

 Крок 6. Спонукайте дитину до самостійного відтворення розповіді за колажем.

Крок 7. Відтак нехай дитина розповість те саме по пам’яті, без опори на колаж.

Створювати колаж бажано спільно з дитиною, адже асоціативні зв’язки дитини та Ваші можуть відрізнятися. Добираючи картинки для колажу, не забувайте, що вони мають максимально відображати тему. Вирізайте картинки разом з дитиною, супроводжуючи дії бесідою щодо змісту картинок. Бесіда сприятиме розвитку асоціативних зв’язків, а робота з ножицями — розвитку дрібної моторики рук.

Запам’ятовування слів за допомогою піктограм

Одним з важливих завдань дорослих щодо розвитку зв’язного мовлення дошкільників є збагачення їхнього словника. Тож застосування мнемотехнічного прийому, що полягає у запам’ятовуванні слів за допомогою піктограм, допоможе його успішно розв’язати. Зокрема, використання піктограм дасть змогу:

збагатити та активізувати словник дитини;

уточнити знання про слова та їх значення;

навчити виокремлювати головні ознаки, притаманні цьому предмету чи явищу.

Прийом піктограм (або символізації) застосовують здебільшого для запам’ятовування абстрактних понять, що не мають чіткого образного значення. Одне й те саме слово може бути по-різному закодоване в образи різними людьми. Але зазвичай вдається використовувати для кодування символи, добре зрозумілі більшості людей, скажімо — дорожні знаки. Прийом піктограм у роботі з дошкільниками потребує певної послідовності. Роботу щодо запам’ятовування слів слід проводити в кілька етапів. Розглянемо їх.

• Зашифровування слів — назвіть по черзі різні слова, чергуючи назви істот та неістот (спочатку 5 — 7 слів, надалі кількість слів збільшується). Запитайте в дитини, що вона знає про цей предмет, тварину, явище. Відтак запропонуйте зашифрувати це слово, тобто намалювати піктограму (на окремому аркуші А5 дитина малює символ слова). У такий спосіб дитина зашифровує всі названі дорослим слова.

• Уточнення піктограм — запропонуйте дитині відтворити зашифровані слова. Якщо дитині складно розшифрувати те чи те слово, уточніть піктограму — домалюйте деталі слова – символу.

• Повторне відтворення слів — спонукайте дитину відтворити слова, дивлячись на піктограми.

• Пришвидшене відтворення слів — попросіть дитину якнайшвидше назвати всі слова, дивлячись на піктограми.

• Складання казки — допоможіть дитині скласти казку з використанням зашифрованих слів.

Фізкультхвилинка — запропонуйте дитині показати рухами, мімікою сюжет складеної казки.

• Самостійна розповідь казки — дайте дитині змогу спробувати самостійно розповісти казку з опорою на піктограми.

• Відтворення запам’ятованих слів — перевірте, чи всі слова запам’ятала дитина без опори на піктограми.

Алгоритм вивчення вірша за допомогою прийомів мнемотехніки:

КРОК 1 Читаємо вірш та формуємо загальне уявлення про його зміст.

 КРОК 2 Зображуємо текст вірша у вигляді асоціативних малюнків та скорочених записів, використовуючи низку мнемотехнічних прийомів.

КРОК 3. Читаємо  вірш без тексту, спираючись винятково на створені асоціативні малюнки; у разі виникнення помилок чи неточностей корегуємо зображення

КРОК 4. Пришвидшуємо читання вірша за асоціативним малюнком доти, доки вірш не читатиметься «на одному подиху», тобто швидко і без пауз.

КРОК 5. Читаємо вірш за асоціативними малюнками виразно та з інтонацією.

КРОК 6.  Запам’ятовуємо створенні асоціативні малюнки і читаємо вірш напам’ять, згадуючи асоціації

Спробуємо перевірити основні мнемотехнічні прийоми — і ви неодмінно відчуєте ефективність, корисність і незамінність мнемотехніки. Нехай пам’ять не підводить вас у важливі миті життя.

Залиште свій коментар